Практичний психолог ЗДО№295

  ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ЕТАПИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРАВМИ ПІД ЧАС ВІЙНИ Психологи та педагоги телеграм-каналу « Подбай про себе » розповідають про етапи переживання психологічної травми під час війни. Проєкт реалізується в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки. Чому ми відчуваємо злість під час війни? Це один з етапів переживання психологічної травми. Перший етап – заперечення В умовах страшних подій ми не одразу можемо зорієнтуватися. Реакція людини на стрес – бігти, битися або тікати. Ми не можемо зібратися та знаходимося у стані заперечення. Другий етап – агресія, злість, гнів Агресія є захисною реакцією організму, що активізує його до дії (захисту, атаки, боротьби) або приховує інші емоції, які нам здаються недоречними. Ми розуміємо, що так не має бути, тож злість допомагає частково впоратися зі сприйняттям ситуації. Третій етап – пошук пояснень На цьому етапі іноді ми намагаємося

  ТРИРІЧНА ДИТИНА. ЧИМ ЗАЙНЯТИ ЇЇ? Діти — це дивовижний народ. Будь-яка дитина — це цілий усесвіт! Батькам доведеться досліджувати цей усесвіт упродовж дорослішання малюка. Мати та батько натраплятимуть на різноманітні труднощі у процесі виховання та розвитку своїх дітей. Тому батькам варто запасатися терпінням й любов’ю, особливо в той період, коли дитина досягне 3-річного віку. Але не переймайтеся, час мине дуже швидко! Нещодавно немовля лежало в ліжечку, а сьогодні ви намагаєтеся наздогнати на вулиці свого невгамовного 3-річного малюка. Діти у цьому віці потребують постійної уваги, любові та опіки. Усі малята індивідуальні та приходять у цей світ з особливим і неповторним характером. Деякі хлопчики та дівчатка досить спокійні й самостійні в 3 роки, уміють себе зайняти, не привертаючи уваги дорослих, але здебільшого діти цього віку непосидливі. Маючи вдома величезну кількість сучасних іграшок, дитина  сама не може знайти собі заняття до душі, тоді починає погано поводитися та бешкету

  Що таке ресурс? Ресурс — це «батарейки». Ми уявляємо умовний акумулятор, який в нас є в мобільному телефоні. У певний час він починає блимати червоним. Ми розуміємо, що наш телефон розряджається і дуже скоро він нам не може служити. Таке саме відчуття і щодо власного ресурсу. Це власна внутрішня батарейка. Коли вона виснажується, не залишається ресурсу продукувати ідеї, рішення, приймати рішення, надавати комусь підтримку, бути в якісному контакті. Таке моє відчуття і бачення ресурсу, певно, трішки змінилося і доповнилося через призму досвіду Ізраїлю. І тут, власне, я говоритиму про канали ресурсу. Дуже легко можна в собі знайти ресурс. Можна починати зараз, слухаючи мене. Спочатку я пропоную подумати над двома базовими питаннями: 1. Що допомагає мені справлятися, що відвертає мене від тривожних думок? 2. Що надає мені підтримку? Ми часто говоримо, що війна розділила наше життя на «до» та «після». Тобто розірвала наші життєві неперервності. Канали ресурсу Ресурсні канали — це способи

  Триває вторгнення Росії в Україну. Збройні Сили України героїчно відбивають атаки ворога, а мільйони українців переховуються у бомбосховищах. Як говорити з дітьми про війну? Яких правил слід дотримуватися та чого точно не можна робити?  Дати дитині відчуття безпеки Дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Вони мають бути впевнені, що коли приходять до своїх дорослих, яким довіряють — отримають відповідь. Терпляче відповідати на ті самі питання знову Діти, особливо маленькі, можуть ставити ті самі запитання знову і знову, ходячи по колу. Дорослим треба бути готовими щоразу терпляче відповідати на ці питання. Знову і знову казати, що з нами все буде добре, все буде гаразд, українська армія хоробро і професійно нас захищає. Давати тілесний контакт У будь-якій тривозі завжди задіяне тіло. Тому важливо обіймати, давати відчути кордони. Разом вовтузитися, будувати халабуди. Підготуватися до розмови Бути готовим, що коли в інформаційному полі тема існує — діти можуть прийти з п