Бесіда для педагогів «Позитивне налаштування до нових умов навчання, розвиток стресостійкості»

 Доброго дня усім!

Вітаю  вас у цей непростий для нас і України час. Ми переживаємо складні часи. Хтось у більшій, хтось у меншій мірі, перебуває у стресі, напрузі, тривозі, страху і розпачі. Цей спектр подій вирує по колу і «накриває нас». Наш стан, як би вміло ми його не маскували та не приховували, передається нашим близьким і нашим дітям, учням  на емоційному рівні. Тому сьогодні  особливо може бути складно адаптуватись до нових умов життя і навчання. Але ми тут для того аби вберегти, захистити і допомогти нашим дітям, швидко та безболісно пройти цей шлях. Зробити так аби перебування стало радісним, веселим , діти здобули якісні знання, нових друзів і зберегли психічне здоров’я.

 Дітям  потрібна наша підтримка і допомога. Але аби допомогти їм,  потрібно бути самим емоційно стійкими.

Емоційна стійкість – це не перемога в битві. Це сила, щоб подолати шторм і при цьому тримати вітрило стійким. Живучи в епоху суспільних перетворень, ми пристосовуємося до змін, яких ніколи не було в нашому житті: від впливу соціальних мереж 24/7, зміни  до адаптації до нових соціально-політичних умов – цілком природно  відчувати себе емоційно нестабільно.

Слово «стійкість» походить від латинського «resilio», що означає «стрибнути назад, відскочити».

Емоційна стійкість – це мистецтво жити, яке переплітається з вірою в себе, співчуттям до себе та розширенням меж власного пізнання. Це спосіб, за допомогою якого ми надаємо собі сили сприймати негаразди як «тимчасові» і продовжувати розвиватися через біль і страждання.

У широкому сенсі емоційна стійкість означає «відскочити» від стресової події і не дозволити їй впливати на нашу внутрішню мотивацію. Це не риса «згинайся, але не ламайся», скоріше стійкість – це прийняття того факту, що «я зламаний», продовжуючи «зростати разом із зламаними шматочками».

Коли ми стійкі, ми не тільки пристосовуємося до стресів і розчарувань, ми також розвиваємо їх розуміння, вчимось жити тут і зараз. 

 Елементи емоційної стійкості

Емоційна стійкість складається з 3 блоків – це «три стовпи» або стовбури дерев, на яких ми можемо будувати стійкість або працювати над її покращенням. Ці три елементи також називають трьома вимірами емоційної стійкості.

1. Фізичні елементи, що включають фізичну силу, енергію, міцне здоров’я.

2. Психічні або психологічні елементи. Це такі аспекти, як здатність до саморегуляції, увага та зосередженість, самооцінка, впевненість у собі, емоційне усвідомлення та регуляція, здатність до самовираження, мислення та міркування.

3. Соціальні елементи, що включають міжособистісні стосунки (робота, партнер, діти, батьки, друзі, громада тощо), групову ідентичність, симпатію, спілкування та співпрацю.

 Самооцінка емоційної стійкості

Пропонуємо вам швидко оцінити рівень власної емоційної стійкості.

Інструкція: нижче наведено десять тверджень, які визначають Вас. Оцініть кожне твердження від 0 до 5, де «0» означає «категорично не згодний», а «5» означає «повністю згодний».

Варіанти відповідей:

0 – категорично не згодний

5 – повністю згодний

1. Я довіряю собі 0 1 2 3 4 5

2. Я пишаюся своїми досягненнями 0 1 2 3 4 5

3. Я маю силу долати труднощі 0 1 2 3 4 5

4. У мене є люди, які мене люблять 0 1 2 3 4 5

5. Я можу впоратися з критикою 0 1 2 3 4 5

6. Я поважаю себе та інших 0 1 2 3 4 5

7. Мені подобається бути частиною спільноти 0 1 2 3 4 5

8. Я усвідомлюю свої сильні та слабкі сторони 0 1 2 3 4 5

9. Я зосереджуюсь на рішеннях більше, ніж на проблемах 0 1 2 3 4 5

10. Я люблю своє життя 0 1 2 3 4 5

Інтерпретація балів:

0-15 – низька емоційна стійкість (надмірна чутливість до стресу, погані навички подолання).

16-30 – середня стійкість (здатність боротися зі стресом і відновлюватися є, але все ще може бути покращена за допомогою тренувань і практики).

31-50 – висока емоційна стійкість (повинна бути метою для всіх). Добре збалансована емоційна реактивність і сприйняття стресу.

 

Емоційну стійкість, можна розвинути, якщо:

Не забувати нагадувати собі, для чого ви тут і зараз. І шукати позитив. Так, навіть у такі складні часи. Коли ми дивимося на світ позитивно та з оптимізмом, нам легше долати труднощі, навіть більше – ми можемо допомагати робити це іншим, зокрема нашим дітям.

Знайти, чим ми можем бути корисні, робота, допомога, волонтерство.

І головне – не бійтеся виділяти час для себе і лише для себе. Це ваше право, а не забаганка. Бо коли ви будете в ресурсі то зможете поділитись ним зі своїми рідними.

Прийняти те, що ми можемо змінити те що є, але можемо продовжувати жити далі на зло ворогам.  Радіти маленьким успіхам - жити тут і зараз.

Варто пам'ятати, що емоційна стійкість не означає, що стрес не вплине на вас або втрати не будуть пригнічувати вас, це лише означає, що ми все ще маємо бачення того, як «піднятися і продовжувати рухатися вперед».