Психологічна готовність до навчання у школі

 

Перехід дитини до школи – це дуже важливий момент в її житті. До нього дитину потрібно ретельно готувати. Існує таке поняття, як психологічна готовність до навчання у школі, до якої входять наступні складові:

·        Фізіологічна готовність

·        Інтелектуальні (пізнавальна) готовність

·        Соціальна готовність

·        Емоційно-вольова готовність

·        Мотиваційна готовність

Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров’я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосовуються до змін, пов’язаних із початком навчання.

Інтелектуальна (пізнавальна) готовність пов’язана з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини, тобто тих процесів, завдяки яким дитина пізнає навколишній світ: мислення, увага, пам'ять, сприймання, уява.

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення, особливо навчання.

На момент початку навчання в школі дитина повинна володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про взаємини між людьми. Дитина повинна вміти аналізувати, установлювати зв’язки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів і явищ.

Увага є ще однією складовою інтелектуальної готовності. Що вищий рівень уваги, то вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, не схожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшої зосередженості. Для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор та спеціальних вправ.

Безумовно, легше буде навчатися тій дитині, у якої гарно розвинена пам'ять.

Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих умінь є достатній словниковий запас. Достатній розвиток мовлення є ще однією складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання. Якщо ви хочете, щоб ваш малюк гарно навчався, із радістю відвідував школу, то допоможіть йому. Читайте книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав прочитане, і як він це розуміє.

Достатній розвиток м’язів руки, уміння виконувати пальчиками дрібні дії будуть запорукою того, що дитина легко навчиться писати.

Розвивати мислення, увагу, пам'ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із дитиною, і під час щоденного побутового спілкування. А виконання завдань разом лише заохотять та зацікавлять дитину. А щоб ваші ігри з дитиною були успішними, дотримуйтеся важливого правила: під час гри забудьте, що ви авторитетні, і всезнаючі батьки – будьте для дитини рівноправним партнером у грі.

Інтелектуальний розвиток вашої дитини починається не за рік-два перед вступом до школи, а триває протягом усього життя, від народження. Маючи власні спостереження й уявлення про підготовленість своєї дитини, тим не менше чимало батьків непокояться, яким є її інтелектуальний рівень.

 

При вступі до школи дитина повинна:

УВАГА – виконувати завдання, не відволікаючись упродовж 10-12 хвилин, утримувати в полі зору 6-7 предметів, знаходити 5-6 розбіжностей між предметами, виконувати самостійно завдання за запропонованим зразком, знаходити 4-5 пар однакових предметів.

ПАМ'ЯТЬ – запам’ятовувати 6-8 картинок упродовж 1-2 хвилин, розповідати напам’ять декілька віршів, переказувати близько до тексту прочитаний твір, порівнювати два зображення з пам’яті.

МИСЛЕННЯ – визначати послідовність подій, складати розрізану картинку з 9 частин, знаходити й пояснювати невідповідності на малюнках, знаходити й пояснювати розбіжності між предметами та явищами, знаходити серед запропонованих 4 предметів зайвий, пояснювати свій вибір.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ – правильно вимовляти всі звуки, говорити не поспішаючи, виразно, підтримувати невимушену бесіду, складати звязні оповідання за малюнком з 5-6 речень, складати оповідання з власного досвіду.

РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ – регулювати силу натиску на олівець і пензлик та змінювати напрямок руху руки залежно від форми зображеного предмету, малювати з натури прості предмети й фігури, розташовувати зображення на всьому аркуші, штрихувати або розфарбовувати малюнки, не виходячи за контури, орієнтуватися в зошиті в клітинку або в лінійку.

ЗНАЙОМСТВО З НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ – називати своє ім’я та прізвище, ім’я та по-батькові своїх батьків, знати назву свого міста (села), столиці Батьківщини, назви основних професій, пояснювати, чим займаються їх представники, називати групи предметів узагальнюючим словом (фрукти, овочі, дерева, ягоди, домашні тварини тощо), користуватися основними правилами дорожнього руху, називати послідовність пір року, частин доби, днів тижня.

Не менш важливою є емоційно-вольова готовність дитини до навчання. Ця складова охоплює достатній розвиток волі, послаблення імпульсивних реакцій, уміння керувати своїми емоціями (наприклад слухати не перебиваючи). Емоційно-вольова готовність вважається сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, докладати зусиль для її реалізації, долати перешкоди, виконувати не цікаву, але корисну роботу. Чи має ваша дитина прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти), чи прибирає за собою іграшки, чи застеляє свою постіль, чи не перебиває вас під час розмови? Давши відповіді на ці простів запитання, ви дізнаєтеся, чи сформована в дитини емоційно-вольова готовність.

Наступний компонент – соціальна готовність. Вона містить сформованість у дитини якостей, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми та дорослими. Це і бажання спілкуватися, і вміння встановлювати відносини з однолітками і дорослими; уміння поступатися, підкорятися інтересам дитячої групи, повага до бажань інших людей.

Мотиваційна готовність сформована, якщо в дитини є бажання ходити до школи, прагнення здобувати знання, дізнаватися нове, виконувати нову соціальну роль – роль школяра.

 

І тут багато залежить від вас, шановні батьки. Не залякуйте дитину школою. Налаштовуйте її позитивно.

Лише та дитина, яка успішно пройшла всі ці уроки, може вважатися психологічно готовою до школи. Не забувайте, що ваші заняття з дитиною мають відбуватися на достатньо доброму емоційному рівні. Якщо ваш малюк у даний момент не налаштований займатися, відкладіть заняття до кращого часу. Бажаємо вам, щоб початок навчання малюка у школі став приємною подією в житті всієї родини.