Психологічні особливості дітей старшого та середнього віку/Консультація для батьків

Психологічні особливості дітей дошкільного віку проявляються у різних ситуаціях. Вік 5–6 років – це старший дошкільний вік. Він є дуже важливим віком у розвитку пізнавальної сфери дитини, інтелектуальної та особистісної. Його можна назвати базовим віком, коли в дитині закладаються багато особистісних аспектів, опрацьовуються всі моменти становлення «Я»-позиції. Саме 90% усіх рис особистості дитини закладається у віці 5–6 років. Це – дуже важливий вік, коли ми можемо зрозуміти, якою буде людина в майбутньому. У 5-6 років дитина, як губка, вбирає всю пізнавальну інформацію. Науково доведено, що дитина в цьому віці запам’ятовує стільки матеріалу, скільки не запам’ятає потім ніколи в житті. У цьому віці дитині цікаво все, що пов’язане з навколишнім світом, розширенням її кругозору. Найкращим способом отримання саме наукової інформації є читання дитячої енциклопедії, в якій чітко, науково, доступною мовою, дитині описується будь-яка інформація про навколишній світ. Дитина отримає знання про космос, стародавній світ, людське тіло, тварин та рослин, країни, винаходи і про багато іншого. Цей період називають сензитивним для розвитку всіх пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам’яті, уяви. Для розвитку всіх цих аспектів ускладнюється ігровий матеріал, він стає логічним, інтелектуальним, коли дитині доводиться думати й міркувати. Добре грати у словесні ігри, тому що дитина вже використовує у своїй промові синоніми, антоніми, розрізняє голосні та приголосні, може визначити кількість складів у словах, місце звуку в слові (початок, середина, кінець цього слова). Конструктор добре розвиває логічне мислення. Тут важливим моментом є складання за схемою-зразком, починаючи з простих візерунків. Кубики, різні головоломки, мозаїку необхідно викладати по картинці, орієнтуючись на колір, форму, величину. Розвивають усі аналізатори – зорові, логічні, словесні – різні логічні таблиці. Всі завдання, побудовані на видовій, тематичній класифікації, змушують працювати увагу, зорове сприйняття і мислення дитини. Наприклад, гра «Четвертий зайвий» – на картинках зображені різні предмети, наприклад, автобус, вантажівка, тролейбус і трамвай. З чотирьох предметів один – зайвий. Дитина повинна подумати, вибрати цей зайвий предмет і сказати, чому він зайвий. Дитина ще повинна одним словом назвати три предмети, що залишилися (у нашому випадку, пасажирський транспорт). І таких картинок, об’єднаних у групу за спільною ознакою, може бути безліч. Дитина повинна мати широкий кругозір, уміти аналізувати ситуацію і пояснити, аргументуючи свій вибір. «Розклади по порядку». Пропонується ряд ілюстрацій, пов’язаних однією темою, але розкладених неправильно. Дитина повинна визначити, яка з ілюстрацій зображує те, що сталося раніше чи пізніше, тобто розкласти по порядку. Тут дитина повинна побачити послідовність, простежити логічну закономірність і обґрунтувати. «Хто більш уважний». Дитині дається таблиця-вправа на пам’ять, де можуть бути намальовані предмети та їх схематичне зображення – символи. Дається деякий час на запам’ятовування, потім дитина повинна пригадати послідовність і відтворити табличку так, як має бути. У таких іграх на логіку простежується й особистісний аспект дошкільника. Правильно вирішивши вправу, дитина радіє, відчуває впевненість у собі та бажання перемагати. Є діти, які здаються, не вірять у свої сили, і завдання батьків або психолога – виробити у дитини прагнення перемогти. Дитина повинна знати, що «Я можу». Головні психологічні особливості дітей дошкільного віку – це їхній пізнавальний розвиток, розширення кругозору. І всі ігри, спрямовані на це, дадуть хороший результат. Не відповідайте коротко дитині – «так» чи «ні». Відповідайте дитині розгорнуто, запитуйте його думку, змушуйте думати й міркувати. А чому зараз зима? Доведи. А чому в лісі не можна розводити багаття? Обґрунтуйте. У дітей багато неусвідомленої інформації в голові, часом акумулювати її, розкласти по поличках вони не можуть. І завдання дорослих – їм у цьому допомогти. Важливим показником цього віку (5–6 років) є оцінне ставлення дитини до себе та інших. Діти можуть критично ставитися до деяких своїх недоліків, можуть давати особистісні характеристики своїм одноліткам, помічати відносини між дорослим і дорослим або дорослим і дитиною. Але батьки й надалі залишаються прикладом для дітей. Якщо батьки несуть позитивну інформацію, якщо у дитини на душі добре, немає страху, образи, тривоги, то будь-яку інформацію (особистісну та інтелектуальну) можна закласти у дитину. Бережіть психіку дітей.