Практичний психолог ЗДО№295

  Булінг   (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для  організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі, рідко –  у ЗДО. Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися, при цьому відповідь жертви показує, як сильно її зачепило те, що відбувається. Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути: Фізичним (завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності); Словесним (обзивання, глузування); Соціальним (розповсюдження пліток, чуток); Письмовим (написання записок, образливих знаків); Електронним (розповсюдження образливих чуток, коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів і сайтів соціальних мереж). Булінг може виникати як компенсація за невдачі: у навчанні; суспільному житті; відтиску та жорстокого...

  Виховуючи дитину, ми частіше використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величезним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів). Своєю нищівною словесною агресією батьки   зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках. Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси. Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином. Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і, сама стане пригнічувати. Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо. Ду...

  Права та обов'язки дітей і батьків: відповідальність за порушення прав дитини Турбота про дітей, а пізніше обов'язок дітей допомагати своїм батькам стали моральними нормами і закріплені настановами багатьох релігійних учень. Нині ці норми записано в законодавстві нашої держави. Батьки, пам’ятайте! Кожна дитина має право: виховуватись в рідній родині; на належне виховання; на захист свого здоров’я; на піклування про здоров’я; на здобуття освіти; на розвиток талантів та здібностей; на право голосу у прийнятті важливого рішення для родини; на вільне висловлювання власних поглядів; кожна дитина має право бути почутою. В свою чергу батьки зобов’язані: виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання; створюв...

  В умовах війни діти часто зазнають травматичного досвіду та потребують підтримки від дорослих або психологів. Але дитячий травматичний  стрес  не завжди проявляється явно, інколи зміни в поведінці можуть відбуватись впродовж тижнів, місяців та навіть років. До того ж різні вікові групи дітей можуть переживати стрес по-різному. Міністерство освіти та науки разом з педагогами та психологами  розповідають , як розпізнати в дітей травматичний стрес. Ознаки травматичного стресу у дітей різних вікових категорій Діти дошкільного віку: плачуть або кричать частіше, ніж звичайно; відчувають себе пригнічено або боязко; переживають нові страхи, зокрема тривогу при розлуці з батьками; сняться кошмари; у дитини може бути нетримання сечі в ліжку;  розвиваються шкідливі звички в їжі, дитина може набирати зайву вагу; дитина відтворює травматичний досвід під час гри; ставить запитання про смерть; повертаються до моделі поведінки, яка притаманна в більш ранньому віці; можут...

  Корисні техніки візуалізації, які допоможуть дітям швидко впоратися із занепокоєнням і внутрішнім напруженням Дієва допомога дітям при тривозі та стресі Сучасні діти часто відчувають сенсорне перевантаження. З раннього віку їх оточує велика кількість інформації й розваг: телебачення, фільми, відеоігри, Інтернет, мобільні телефони та багато іншої техніки. Оскільки нові технології стали популярним засобом розваги, вони перевантажують наші почуття, обмежують живе спілкування й коло інтересів.   Хоча батьки можуть обмежувати доступ своїх дітей до комп'ютера, діти все одно схильні до впливу величезної кількості інформації й технологій. Надмірна захопленість технологіями призводить до того, що ми втрачаємо зв'язок із собою й один з одним.   Попри наші зусилля створити збалансований стиль життя, стрес усе одно переслідує нас у повсякденному житті. Ми всі страждаємо від перезбудження й жорстких графіків. І наші діти – не виняток. Батьки можуть навіть не усвідомлюват...